зашурувати
ЗАШУРУВАТИ1, ую, уєш, док. 1. техн. Почати шурувати, перемішувати в топці паливо. Машиніст став до свого правого крила, помічник зашурував у топці (Кучер, Зол. руки, 1948, 222).
2. розм. Почати терти, шкребти що-небудь, очищаючи від бруду.
ЗАШУРУВАТИ2, ую, уєш, док., перех., діал. Забруднити. Носили [дівчата] пісок і в кошиках, й на ношах, ..кидали руками й лопатами, зашурували одежу, запорошили собі очі (Л. Укр., III, 1952, 666).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашурую | зашуруємо |
2 особа | зашуруєш | зашуруєте |
3 особа | зашурує | зашурують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зашурував | зашурували |
Жіночий рід | зашурувала | |
Середній рід | зашурувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашуруймо | |
2 особа | зашуруй | зашуруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зашурувавши |