захлюпаний
ЗАХЛЮПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до захлюпати1. Вантажна машина, захлюпана весняними калюжами, проскочила повз нього і зупинилась (Жур., Вечір.., 1958, 31); З-під коліс хлюпнуло на Кузя рідке багно - і весь він з ніг до голови - капелюх, обличчя, макінтош - був захлюпаний багнюкою (Руд., Остання шабля, 1959, 563).
2. у знач. прикм., рідко. Брудний, непривабливий на вигляд. Мешкають [нащадки козаків] по багнючих місцях та захлюпаних селах славетної на все царство Полтавщини (Мирний, IV, 1955, 367); Вигинаючись, він [присмерк ] нерівно повз над вологою землею, перехоплював захлюпані дороги (Стельмах, Хліб.., 1959, 428).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | захлюпаний | захлюпана | захлюпане | захлюпані |
Родовий | захлюпаного | захлюпаної | захлюпаного | захлюпаних |
Давальний | захлюпаному | захлюпаній | захлюпаному | захлюпаним |
Знахідний | захлюпаний, захлюпаного | захлюпану | захлюпане | захлюпані, захлюпаних |
Орудний | захлюпаним | захлюпаною | захлюпаним | захлюпаними |
Місцевий | на/у захлюпаному, захлюпанім | на/у захлюпаній | на/у захлюпаному, захлюпанім | на/у захлюпаних |