запопадний
ЗАПОПАДНИЙ, а, е. Те саме, що запопадливий. Як чоловік запопадний, практичний і нерозтратливий, незабаром склав [писар] собі чимало грошенят і купив з десяток десятин землі (Н.-Лев., IV, 1956, 56); Люди завше люблять бути щирими й запопадними там, де їм цього самим хочеться (Ю. Янов., II, 1958, 119); Одне радувало ланкового: старанні [дівчата], запопадні до роботи. Ого, за ними тільки керувати умій - гори перевернуть!.. (Минко, Вибр., 1952, 58).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запопадний | запопадна | запопадне | запопадні |
Родовий | запопадного | запопадної | запопадного | запопадних |
Давальний | запопадному | запопадній | запопадному | запопадним |
Знахідний | запопадний, запопадного | запопадну | запопадне | запопадні, запопадних |
Орудний | запопадним | запопадною | запопадним | запопадними |
Місцевий | на/у запопадному, запопаднім | на/у запопадній | на/у запопадному, запопаднім | на/у запопадних |