діатонічний
ДІАТОНІЧНИЙ, а, е. Розташований у порядку інтервалів нормального звукоряду; який послідовно по ступенях переходить від ладу до ладу. Стародавні греки уподібнювали сім звуків діатонічного звукоряду семи кольорам райдуги (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 117).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | діатонічний | діатонічна | діатонічне | діатонічні |
Родовий | діатонічного | діатонічної | діатонічного | діатонічних |
Давальний | діатонічному | діатонічній | діатонічному | діатонічним |
Знахідний | діатонічний, діатонічного | діатонічну | діатонічне | діатонічні, діатонічних |
Орудний | діатонічним | діатонічною | діатонічним | діатонічними |
Місцевий | на/у діатонічному, діатонічнім | на/у діатонічній | на/у діатонічному, діатонічнім | на/у діатонічних |