доробляти
ДОРОБЛЯТИ, яю, яєш і ДОРОБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОРОБИТИ, роблю, робиш; мн. дороблять; док. 1. перех. Закінчувати робити що-небудь, доводити яку-небудь роботу до кінця. Валя, засукавши рукава.., доробляє модель авіапланера (Мик., І, 1957, 433); Семен аж перестав крутити цигарку, глянув на товариша, але нічого не спитав. Дороблюючи цигарку, почав сам пригадувати (Головко, І, 1957, 281); Дещо, звичайно, треба ще тут доробити, треба дотягти, нарешті, залізницю до самого Валу (Гончар, Таврія.., 1957, 675); -Не знаю, - мляво промовив Ігор, -мабуть, піду до столярної майстерні. Дороблю човна (Багмут, Щасл. день.., 1951, 16).
2. перех. і неперех., рідко. Працювати певний час або до певного часу. Не знаємо, як і дня доробили. Надвечір рушили додому (Ю. Янов., І, 1954, 33).
3. перех. Приладновувати що-небудь додатково. Практичні нашівці [жителі села Наше] .. доробили дерев'яні жолоби, по яких вода лилась просто до підніжжя дзвона (Вільде, Сестри.., 1958, 516).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доробляю | доробляємо |
2 особа | доробляєш | доробляєте |
3 особа | доробляє | доробляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дороблятиму | дороблятимемо |
2 особа | дороблятимеш | дороблятимете |
3 особа | дороблятиме | дороблятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доробляв | доробляли |
Жіночий рід | доробляла | |
Середній рід | доробляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доробляймо | |
2 особа | доробляй | доробляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | доробляючи | |
Минулий час | дороблявши |