доказовість
ДОКАЗОВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до доказовий. Письменник широко використовує історичні документи.., мемуари і спогади. Все це надавало творові достовірності і доказовості (Рад. літ-во, 3, 1961, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | доказовість | доказовості |
Родовий | доказовості, доказовости | доказовостей |
Давальний | доказовості | доказовостям |
Знахідний | доказовість | доказовості |
Орудний | доказовістю | доказовостями |
Місцевий | на/у доказовості | на/у доказовостях |
Кличний | доказовосте | доказовості |