добірка
ДОБІРКА, и, ж., спец. Ряд дописів, кореспонденцій на одну тему, заверстаних під одним заголовком. Газета [«Молодь України»] вмістила кілька окремих, цінних своїм виховним впливом, добірок, тематичних сторінок з історії комсомолу (Рад. Укр., 10.IX 1958, 3); В районній газеті надрукували добірку - виступи бригадирів (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 655); // Те саме, що збірка 1. - У своїй добірці я маю її [співанку] в двох відмінних варіантах (Вол., Місячне срібло, 1961, 28); «Вірші наших друзів» - так називається добірка творів двох флотських поетів (Літ. газ., 23.УІІ 1960, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | добірка | добірки |
Родовий | добірки | добірок |
Давальний | добірці | добіркам |
Знахідний | добірку | добірки |
Орудний | добіркою | добірками |
Місцевий | на/у добірці | на/у добірках |
Кличний | добірко | добірки |