дидактика
ДИДАКТИКА, и, ж. 1. Частина педагогіки, теорія освіти й навчання, що обгрунтовує і розкриває зміст освіти, методи і організаційні форми навчання. Уточнення зв'язків шкільної гігієни з методами навчання може бути проведене значно глибше (особливо в галузі дидактики і загальної методики навчання) при розв'язанні питань навчального плану,.. режиму дня (Шк. гігієна, 1954, 11).
2. книжн. Те саме, що дидактизм. Невелика роль бригадира Будяка в авторському тексті [«Багатої нареченої»] містила елементи штучності і дидактики (Укр. кіномист., III, 1959, 76).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дидактика | дидактики |
Родовий | дидактики | дидактик |
Давальний | дидактиці | дидактикам |
Знахідний | дидактику | дидактики |
Орудний | дидактикою | дидактиками |
Місцевий | на/у дидактиці | на/у дидактиках |
Кличний | дидактико | дидактики |
дидактик
ДИДАКТИК, -а, ч. 1. Фахівець з дидактики. 2. Письменник-мораліст. 3. Досвідчений викладач.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дидактик | дидактики |
Родовий | дидактика | дидактиків |
Давальний | дидактикові, дидактику | дидактикам |
Знахідний | дидактика | дидактиків |
Орудний | дидактиком | дидактиками |
Місцевий | на/у дидактику, дидактикові | на/у дидактиках |
Кличний | дидактику | дидактики |