шульга
ШУЛЬГА1, и, заст. 1. ж. Ліва рука або нога. Коли пішком- то марш шульгою, Коли верхом - гляди ж, правою, Щоб шкапа скочила вперед (Котл., І, 1952, 190).
2. ч. і ж. Лівша (про людину). Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 88).
ШУЛЬГА2, и>, ж., діал. Омела. На Україні, в різних місцевостях, можна почути багато.. назв цієї рослини: громовий кущ, баб'ячий прокльон, відьмина мітла, чортове помело, шульга, ялиновий барвінок тощо (Знання.., 3, 1971, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шульга | шульги |
Родовий | шульги | шульг |
Давальний | шульзі | шульгам |
Знахідний | шульгу | шульги, шульг |
Орудний | шульгою | шульгами |
Місцевий | на/у шульзі | на/у шульгах |
Кличний | шульго | шульги |