ійон
ІЙОН, виг., діал. 1. Уживається, щоб звернути чиюсь увагу на кого-, що-небудь; дивись. - Чим пред тобою, милий тату, Син заслужив таку мій плату? Ійон, мов в свинки грають їм (Котл., І, 1952, 69).
2. Уживається, щоб виразити здивування, обурення. - Ійон, ійон же, вража мати! Але Еней наш зледащів (Котл., І, 1952, 79).