швиденько
ШВИДЕНЬКО. Присл. до швиденький. Швиденько йшла Галя на роботу, а ще швидше билося її сердечко (Вовчок, І, 1955, 318); - Ой, вернись назад, Петрусю, Швиденько вернися! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 150); В хаті не було ні живої душі. Повітря було таке важке, що я швиденько вискочив у двір... (Н.-Лев., II, 1956, 393); - Слухай,- швиденько перебив сина батько,- коли кравець пошиє тобі штани, що лиш на кітку налазять, то ти йому заплатиш? (Крим., Вибр., 1965, 400).