чортиця
ЧОРТИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до чорт 1-3. Вся нечиста сила, що казиться під зелені свята, чорти й чортиці, відьми й русалки, вони охоче накоїли б своєму одвічному ворогові, Козакові Мамаєві, всяких капостей (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 324); Потяглася ціла смуга днів сухої серпневої спеки, властивої Запорожчині, коли вітри, як тут кажуть, десь до чортиць залицяються і нікому тижнями на обпечене небо пригнати жодної хмаринки (Баш, Надія, 1960, 390); - Чорте ти лисий!.. Хочеш розстроїти фортеп'яна! -Сама ти чортиця, коли так... (Крим., Вибр., 1965, 344); Я вмію ходити, трохи щулячи плечі, і від того ноги мої здаються ще довшими, ніж є насправді, і мені вслід часто лунає чоловіче: - От чортиця, вміє ж ходити! (Загреб., День.., 1964, 235).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чортиця | чортиці |
Родовий | чортиці | чортиць |
Давальний | чортиці | чортицям |
Знахідний | чортицю | чортиць |
Орудний | чортицею | чортицями |
Місцевий | на/у чортиці | на/у чортицях |
Кличний | чортице | чортиці |