тюпцем
ТЮПЦЕМ, присл., розм. Те саме, що тюпки. - Я повинен точно знати, куди він іде, цей поїзд. Я вже накатався! - і метнувся тюпцем вздовж платформи (С. Ол., З книги життя, 1968, 109); Кілька чоловік похапцем почали пробиратися до дверей. За ними тюпцем подався і начальник штабу (Стельмах, II, 1962, 88).