тріумвір
ТРІУМВІР, а, ч. Учасник тріумвірату.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тріумвір | тріумвіри |
Родовий | тріумвіра | тріумвірів |
Давальний | тріумвірові, тріумвіру | тріумвірам |
Знахідний | тріумвіра | тріумвірів |
Орудний | тріумвіром | тріумвірами |
Місцевий | на/у тріумвірі, тріумвірові | на/у тріумвірах |
Кличний | тріумвіре | тріумвіри |