тиркання
ТИРКАННЯ, я, с. Дія за знач. тиркати та звуки, утворювані цією дією. У зеленій листві навперейми одна другій щебетали пташки. Скільки їх і які вони? Цьомкання, тиркання, лящання мчалося хвиля за хвилею (Мирний, III, 1954, 314); Зрідка, кожен раз, як пролітають світлячки трасуючих куль, лунає тиркання автоматів (Багмут, Записки.., 1961, 22).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тиркання | тиркання |
Родовий | тиркання | тиркань |
Давальний | тирканню | тирканням |
Знахідний | тиркання | тиркання |
Орудний | тирканням | тирканнями |
Місцевий | на/у тирканні | на/у тирканнях |
Кличний | тиркання | тиркання |