телекерування
ТЕЛЕКЕРУВАННЯ, я, с., спец . 1. Керування машинами та механізмами на відстані за допомогою засобів електро- або радіозв'язку. Телекерування дасть змогу значно збільшити пропускну спроможність електрифікованих дільниць магістралі (Рад. Укр., 29.VІІІ 1962, 3).
2. Технічний пристрій, за допомогою якого здійснюється таке керування. В Радянському Союзі в усіх видах електричного транспорту широко застосовуються автоматичні підстанції з телекеруванням (Нариси розв. прикл. електр., 1957, 316).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | телекерування | телекерування |
Родовий | телекерування | телекерувань |
Давальний | телекеруванню | телекеруванням |
Знахідний | телекерування | телекерування |
Орудний | телекеруванням | телекеруваннями |
Місцевий | на/у телекеруванні | на/у телекеруваннях |
Кличний | телекерування | телекерування |