стволовий
СТВОЛОВИЙ, а, е, гірн . 1. Прикм. до ствол 2. Ледве спустилася кліть.., як автоматично відчинилися стволові двері (Рад. Укр., 11.VIII 1961, 3).
2. у знач. ім. стволовий, вого, ч.; стволова, вої, ж. Робітник (робітниця), що керує спусковим механізмом у шахті. Слідом за Тучинським і Огеєм він кинув на добре здоров'я стволовому і почвалав осяяними електрикою підземними суточками (Досв., Вибр., 1959, 342); Всі [шахтарі] були в спецівках, з лампочками, стволова дала сигнал, кліть плавно пішла (Ю. Янов., II, 1954, 146.).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стволовий | стволова | стволове | стволові |
Родовий | стволового | стволової | стволового | стволових |
Давальний | стволовому | стволовій | стволовому | стволовим |
Знахідний | стволовий, стволового | стволову | стволове | стволові, стволових |
Орудний | стволовим | стволовою | стволовим | стволовими |
Місцевий | на/у стволовому, стволовім | на/у стволовій | на/у стволовому, стволовім | на/у стволових |