словосполучення
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, я, с., грам. Найпростіша синтаксична одиниця мови, утворена з двох або кількох повнозначних слів, пов'язаних між собою в граматичному плані і за змістом. Вільними словосполученнями вважають такі синтаксичні утворення, складові елементи яких, зберігаючи свої лексичні та граматичні значення, можуть бути структурними компонентами інших синтаксично-семантичних об'єднань (Мовозн., XVIII, 1963, 59); Мовна палітра обдарованого письменника завжди широка, вона вбирає в себе різні щодо їх образності категорії лексики і словосполучень (Мова і стиль «Вершників», 1955, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | словосполучення | словосполучення |
Родовий | словосполучення | словосполучень |
Давальний | словосполученню | словосполученням |
Знахідний | словосполучення | словосполучення |
Орудний | словосполученням | словосполученнями |
Місцевий | на/у словосполученні | на/у словосполученнях |
Кличний | словосполучення | словосполучення |