рівненький
РІВНЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до рівний (у 1-5 знач.). Холодна гора височенна, а схилок у долину повільний і рівненький (Вовчок, VI, 1956, 310); Позад них визначались на чорній, як оксамит, землі рівненькі рядки буряків (Н.-Лев., II, 1956, 32); Він.. - високий та рівненький собі, мов ясенок (П. Куліш, Вибр., 1969, 272); Співають [дівчата]: «Порадь мене, Мій батеньку, Кого в дружечки брати. - Бери, доненько, Собі рівненьку, Щоб не було гнівненько» (Кв.-Осн., II, 1956, 74).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рівненький | рівненька | рівненьке | рівненькі |
Родовий | рівненького | рівненької | рівненького | рівненьких |
Давальний | рівненькому | рівненькій | рівненькому | рівненьким |
Знахідний | рівненький, рівненького | рівненьку | рівненьке | рівненькі, рівненьких |
Орудний | рівненьким | рівненькою | рівненьким | рівненькими |
Місцевий | на/у рівненькому, рівненькім | на/у рівненькій | на/у рівненькому, рівненькім | на/у рівненьких |