розімкнутий
РОЗІМКНУТИЙ, РОЗІМКНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розімкнути; // у знач. прикм. Люте обурення лягло на повний обвід Никанорового обличчя, на товсті розімкнуті губи (Стельмах, Хліб.., 1959, 16); Картину, цілком аналогічну механічним коливанням, являють собою коливання електричного струму в розім-кненому колі (Курс мат. анал., II, 1956, 294).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розімкнутий | розімкнута | розімкнуте | розімкнуті |
Родовий | розімкнутого | розімкнутої | розімкнутого | розімкнутих |
Давальний | розімкнутому | розімкнутій | розімкнутому | розімкнутим |
Знахідний | розімкнутий, розімкнутого | розімкнуту | розімкнуте | розімкнуті, розімкнутих |
Орудний | розімкнутим | розімкнутою | розімкнутим | розімкнутими |
Місцевий | на/у розімкнутому, розімкнутім | на/у розімкнутій | на/у розімкнутому, розімкнутім | на/у розімкнутих |