розточка
РОЗТОЧКА, и, ж. Дія за знач. розточити1, розточувати. Іван Кіндратович Степ запропонував новий пристрій для розточки внутрішньої стрічкової різьби (Ткач, Арена, 1960, 34); Тепер на пункті організована централізована розточка і припасування підшипників (Роб. газ., 29.I 1965, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розточка | розточки |
Родовий | розточки | розточок |
Давальний | розточці | розточкам |
Знахідний | розточку | розточки |
Орудний | розточкою | розточками |
Місцевий | на/у розточці | на/у розточках |
Кличний | розточко | розточки |