розмішаний
РОЗМІШАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розмішати.
2. у знач. прикм., рідко. Який став густим, в'язким від тривалого місіння. Глибокий розмішаний сніг налипав на ноги, відбирав останні сили в січовиків (Ле, Наливайко, 1957, 102); Як тільки вийшли на чорний розмішаний шлях.., високий юнак зупинився (Коз., Гарячі руки, 1960, 120).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розмішаний | розмішана | розмішане | розмішані |
Родовий | розмішаного | розмішаної | розмішаного | розмішаних |
Давальний | розмішаному | розмішаній | розмішаному | розмішаним |
Знахідний | розмішаний, розмішаного | розмішану | розмішане | розмішані, розмішаних |
Орудний | розмішаним | розмішаною | розмішаним | розмішаними |
Місцевий | на/у розмішаному, розмішанім | на/у розмішаній | на/у розмішаному, розмішанім | на/у розмішаних |