розляпувати
РОЗЛЯПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛЯПАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Розпліскувати, розкидати що-небудь краплями, бризками; розбризкувати. [Катря:] Та що ти ото робиш там, Панасе? Нащо то розляпуєш чорнило? (Вас., III, 1960, 248); Між небом і землею каламуть: то кінські копита розляпують багнюку (Тют., Вир, 1964, 448).
2. перех. і неперех., розм. Розголошувати (секрети, таємниці). - Який я базікало? - образився Микита Дудка.- Аби ви не розляпали, а з мене хоч жили тягни, не скажу (Панч, Гарні хлопці, 1959, 31); - Я сказала Жені про твою таємницю,- пояснила Льошці Галя. - Вже розляпала? - суворо кинув Льошка вбік Галі (Мокр., Острів.., 1961, 17).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розляпую | розляпуємо |
2 особа | розляпуєш | розляпуєте |
3 особа | розляпує | розляпують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розляпуватиму | розляпуватимемо |
2 особа | розляпуватимеш | розляпуватимете |
3 особа | розляпуватиме | розляпуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розляпував | розляпували |
Жіночий рід | розляпувала | |
Середній рід | розляпувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розляпуймо | |
2 особа | розляпуй | розляпуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розляпуючи | |
Минулий час | розляпувавши |