розворушення
РОЗВОРУШЕННЯ, я, с ., рідко. 1. Дія за знач. розворушити 1, 2.
2. Те саме, що збудження 2. - В повіті клекотіло, як у казані. Відбувалися збори, оба кандидати обкидали болотом один одного і противні партії, сипались кореспонденції, напасті, інтерпеляції і спростовання, розворушення росло до печуваних розмірів (Фр., III, 1950, 246).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розворушення | розворушення |
Родовий | розворушення | розворушень |
Давальний | розворушенню | розворушенням |
Знахідний | розворушення | розворушення |
Орудний | розворушенням | розворушеннями |
Місцевий | на/у розворушенні | на/у розворушеннях |
Кличний | розворушення | розворушення |