радитися
РАДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. 1. з ким. Питати, просити у кого-небудь ради (у 1 знач.). Ось йому минуло дванадцять літ. Восени радиться Мотря з матір'ю: - Чи не наняти б нам Чіпку хоч за харч служити? (Мирний, І, 1949, 147); Дівча плаче, потім радиться з братом - що робити (Л. Укр., III, 1952, 728); Партія вважає своїм обов'язком завжди радитися з трудящими в найважливіших питаннях внутрішньої і зовнішньої політики, виносити ці питання на всенародне обговорення (Програма КПРС, 1961, 122).
2. Спільно обговорювати які-небудь питання, обмірковувати що-небудь з кимсь. От радиться громада стала - Кому б то пасічником буть? (Гл., Вибр., 1951, 56); Бурлаки почали змовлятись, щоб утікать од Бродовського, і радились, куди тікати (Н.-Лев., II, 1956, 214). Дівчатка співали пісню, а хлопці йшли попереду і радились, як краще організувати роботу [по знищенню бур'янів] (Збан., Старший брат, 1952, 34).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | раджуся | радимося |
2 особа | радишся | радитеся |
3 особа | радиться | радяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | радитимуся | радитимемося |
2 особа | радитимешся | радитиметеся |
3 особа | радитиметься | радитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | радився | радилися |
Жіночий рід | радилася | |
Середній рід | радилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | радьмося | |
2 особа | радься | радьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | радячись | |
Минулий час | радившись |