півсон
ПІВСОН, сну, ч. Те саме, що напівсон. На устах слова, але не тії, усе не ті, що мріються мені, коли вночі лежу я у півсні (Л. Укр., І, 1951, 258); Неля не те, щоб зовсім не спала, а дрімала в якомусь виснажливому нервовому півсні (Вільде, Сестри.., 1958, 424); * Образно. Може, ти була скупа в розмові, Як під льодом річка у півсні, Я хотів, щоб у твоєму зорі Жайворонки бились голосні (Мал., Звенигора, 1959, 286); * У порівн. Після розмови з Макухою він ходив немов у півсні. Жив якимось дивним, роздвоєним життям і чатував за кожним своїм словом, за кожним рухом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 139).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | півсон | півсни |
Родовий | півсну | півснів |
Давальний | півснові, півсну | півснам |
Знахідний | півсон | півсни |
Орудний | півсном | півснами |
Місцевий | на/у півсні | на/у півснах |
Кличний | півсне | півсни |