пробірник
ПРОБІРНИК, а, ч. Спеціаліст із пробірного аналізу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пробірник | пробірники |
Родовий | пробірника | пробірників |
Давальний | пробірникові, пробірнику | пробірникам |
Знахідний | пробірника | пробірників |
Орудний | пробірником | пробірниками |
Місцевий | на/у пробірнику, пробірникові | на/у пробірниках |
Кличний | пробірнику | пробірники |