примішка
ПРИМІШКА, и, ж., рідко. Те саме, що домішка. Їх [угорців] смуглявий тип має в собі примішку чогось татарського (Н.-Лев., II, 1956, 395); Міг би був [Іван] вийти в світ з ясно скристалізованим світоглядом. А коли.. попав під сумніви, - це тільки його власна вина чи заслуга, яку ослаблює хіба дещо примішка сторонніх (Круш., Буденний хліб.., 1960, 122).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | примішка | примішки |
Родовий | примішки | примішок |
Давальний | примішці | примішкам |
Знахідний | примішку | примішки |
Орудний | примішкою | примішками |
Місцевий | на/у примішці | на/у примішках |
Кличний | примішко | примішки |