прибитість
ПРИБИТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість і стан за знач. прибитий 2. В Таниній мові, в усьому її поводженні постійно вчувається немовби якась прибитість (Смолич. День.., 1950, 247); В усій його постаті почувалась прибитість, млявість (Хижняк, Невгамовна, 1961, 163).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прибитість | прибитості |
Родовий | прибитості, прибитости | прибитостей |
Давальний | прибитості | прибитостям |
Знахідний | прибитість | прибитості |
Орудний | прибитістю | прибитостями |
Місцевий | на/у прибитості | на/у прибитостях |
Кличний | прибитосте | прибитості |