поцокування
ПОЦОКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. поцокувати і звуки, утворювані цією дією. Поцокування копит.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поцокування | поцокування |
Родовий | поцокування | поцокувань |
Давальний | поцокуванню | поцокуванням |
Знахідний | поцокування | поцокування |
Орудний | поцокуванням | поцокуваннями |
Місцевий | на/у поцокуванні | на/у поцокуваннях |
Кличний | поцокування | поцокування |