потурбуватися
ПОТУРБУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. 1. Відчути неспокій, хвилювання; занепокоїтися, стривожитися. Вийшов [Кармель] з хати, каже: «Душно мені щось, піду трохи». Мати стара потурбувалася, чи не хворість яка викидається (Вовчок, І, 1955, 355).
2. Виявити увагу до чиїх-небудь потреб, піклування про когось, щось; постаратися зробити послугу комусь. - Коли б земля розступилася - так би крізь землю й пішла. - Бог з вами, тітко! - умовляє Одарка. - У вас он дочка.. Хто об їй потурбується без вас? (Мирний, III, 1954, 30); В селі вони [артисти] розійшлися по хатах. Саксаганський перш за все потурбувався, щоб артистки потрапили в можливо кращі умови (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 100); Після закінчення курсу лікування дільничний лікар потурбувався про транспорт для хворої, щоб відвезти її з Житомира додому (Рад. Укр., 27.VIII 1959, 3); // перев. з інфін., у формі наказ. сп. Уживається для вираження ввічливого прохання, спонукання зробити що-небудь. [Чергова готелю:] Громадянине, ця кімната зайнята. Потурбуйтесь звільнити приміщення (Коч., II, 1956, 255); - Зараз, Орисенько, дівчатка тебе помиють, переодягнуть, і тоді ведіть її пообідати.. Галя і Надя, - звернулась вона до дівчаток, - просили - так потурбуйтеся! (Ів., Таємниця, 1959, 80).
3. Турбуватися якийсь час.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потурбуюся | потурбуємося |
2 особа | потурбуєшся | потурбуєтеся |
3 особа | потурбується | потурбуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потурбувався | потурбувалися |
Жіночий рід | потурбувалася | |
Середній рід | потурбувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потурбуймося | |
2 особа | потурбуйся | потурбуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потурбувавшись |