посатанілий
ПОСАТАНІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до посатаніти. Посатанілий зі злості, все ще не випускав [Нікодим Пшестшельський] комісарових бакенбардів і торгав їх (Фр., III, 1950, 313).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | посатанілий | посатаніла | посатаніле | посатанілі |
Родовий | посатанілого | посатанілої | посатанілого | посатанілих |
Давальний | посатанілому | посатанілій | посатанілому | посатанілим |
Знахідний | посатанілий, посатанілого | посатанілу | посатаніле | посатанілі, посатанілих |
Орудний | посатанілим | посатанілою | посатанілим | посатанілими |
Місцевий | на/у посатанілому, посатанілім | на/у посатанілій | на/у посатанілому, посатанілім | на/у посатанілих |