поналамувати
ПОНАЛАМУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Наламати багато чого-небудь. Поналамують [діти] зеленої, широколистої вербини і обтичуть нею коня (Фр., VIII, 1952, 341).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поналамую | поналамуємо |
2 особа | поналамуєш | поналамуєте |
3 особа | поналамує | поналамують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поналамував | поналамували |
Жіночий рід | поналамувала | |
Середній рід | поналамувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поналамуймо | |
2 особа | поналамуй | поналамуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поналамувавши |