полагіднілий
ПОЛАГІДНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до полагідніти.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | полагіднілий | полагідніла | полагідніле | полагіднілі |
Родовий | полагіднілого | полагіднілої | полагіднілого | полагіднілих |
Давальний | полагіднілому | полагіднілій | полагіднілому | полагіднілим |
Знахідний | полагіднілий, полагіднілого | полагіднілу | полагідніле | полагіднілі, полагіднілих |
Орудний | полагіднілим | полагіднілою | полагіднілим | полагіднілими |
Місцевий | на/у полагіднілому, полагіднілім | на/у полагіднілій | на/у полагіднілому, полагіднілім | на/у полагіднілих |