позагортаний
ПОЗАГОРТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позагортати. Стоять ті ліси понурі й недоступні; дерева їх позагортані в грубі кори (Март., Тв., 1954, 52).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позагортаний | позагортана | позагортане | позагортані |
Родовий | позагортаного | позагортаної | позагортаного | позагортаних |
Давальний | позагортаному | позагортаній | позагортаному | позагортаним |
Знахідний | позагортаний, позагортаного | позагортану | позагортане | позагортані, позагортаних |
Орудний | позагортаним | позагортаною | позагортаним | позагортаними |
Місцевий | на/у позагортаному, позагортанім | на/у позагортаній | на/у позагортаному, позагортанім | на/у позагортаних |