позагнуздуваний
ПОЗАГНУЗДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позагнуздувати. - Тпрукніть, - кажу, - ..може, вони вас послухають; бачите, не позагнуздувані коні (Стор., І, 1957, 108); Позагнуздувані коні все нетерплячіш мотають головами (Гончар, II,1959, 237).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позагнуздуваний | позагнуздувана | позагнуздуване | позагнуздувані |
Родовий | позагнуздуваного | позагнуздуваної | позагнуздуваного | позагнуздуваних |
Давальний | позагнуздуваному | позагнуздуваній | позагнуздуваному | позагнуздуваним |
Знахідний | позагнуздуваний, позагнуздуваного | позагнуздувану | позагнуздуване | позагнуздувані, позагнуздуваних |
Орудний | позагнуздуваним | позагнуздуваною | позагнуздуваним | позагнуздуваними |
Місцевий | на/у позагнуздуваному, позагнуздуванім | на/у позагнуздуваній | на/у позагнуздуваному, позагнуздуванім | на/у позагнуздуваних |