писклятко
ПИСКЛЯТКО, а, с. Зменш.-пестл. до пискля. Бідна жінка радо йшла в мамки, хоч їй жаль було лишати на чужі руки своє мале писклятко, але що було робити (Кобр., Вибр., 1954, 86); Високий, худорлявий, небритий, з гострими рисами обличчя, довгою шиєю і гострим вигнутим кадиком, Романик нагадував Олі неопірене хижацьке писклятко (Вільде, Сестри.., 1958, 465).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | писклятко | писклятка |
Родовий | писклятка | пискляток |
Давальний | пискляткові, писклятку | пискляткам |
Знахідний | писклятко | пискляток |
Орудний | писклятком | писклятками |
Місцевий | на/у писклятку | на/у писклятках |
Кличний | писклятку | писклятка |