перегвинчувати
ПЕРЕГВИНЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕГВИНТИТИ, нчу, нтиш, док., перех. 1. Гвинтячи, встановлювати, закріплювати що-небудь ще раз, повторно або заново, по-іншому.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перегвинчую | перегвинчуємо |
2 особа | перегвинчуєш | перегвинчуєте |
3 особа | перегвинчує | перегвинчують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перегвинчуватиму | перегвинчуватимемо |
2 особа | перегвинчуватимеш | перегвинчуватимете |
3 особа | перегвинчуватиме | перегвинчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перегвинчував | перегвинчували |
Жіночий рід | перегвинчувала | |
Середній рід | перегвинчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перегвинчуймо | |
2 особа | перегвинчуй | перегвинчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перегвинчуючи | |
Минулий час | перегвинчувавши |