несамовитість
НЕСАМОВИТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. несамовитий 1. Евеліна в нестямі, охоплена жахною і неспинною несамовитістю, сповзає з ліжка, стає на коліна і запально хреститься (Рибак, Помилка.., 1956, 261); Килигей накинувся на них розлючений до несамовитості (Гончар, Таврія.., 1957, 344).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | несамовитість | несамовитості |
Родовий | несамовитості, несамовитости | несамовитостей |
Давальний | несамовитості | несамовитостям |
Знахідний | несамовитість | несамовитості |
Орудний | несамовитістю | несамовитостями |
Місцевий | на/у несамовитості | на/у несамовитостях |
Кличний | несамовитосте | несамовитості |