неоламаркізм
НЕОЛАМАРКІЗМ, -у, ч. Напрям в еволюційному вченні, який, зберігаючи основні положення ламаркізму, заперечує творчу роль природного добору, суперечливий характер розвитку, визнає рушійними силами еволюції рухому рівновагу, пряму формоутворюючу дію середовища чи вплив надприродних сил. // Сукупність концепцій, що претендують на розвиток ламаркізму; для неоламаркізму характерне визнання успадкування набутих ознак і недооцінка формотворної ролі природного добору.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неоламаркізм | неоламаркізми |
Родовий | неоламаркізму | неоламаркізмів |
Давальний | неоламаркізмові, неоламаркізму | неоламаркізмам |
Знахідний | неоламаркізм | неоламаркізми |
Орудний | неоламаркізмом | неоламаркізмами |
Місцевий | на/у неоламаркізмі | на/у неоламаркізмах |
Кличний | неоламаркізме | неоламаркізми |