невпізнання
НЕВПІЗНАННЯ, я, с .: До невпізнання - так, що не можна пізнати. Під керівництвом Комуністичної партії радянські люди до невпізнання перетворили старі промислові райони (Наука.., 4, 1957, 3); Змінився Максим до невпізнання навіть зовні. Схуд, витягся вгору, роздався в плечах (Коз., Блискавка, 1962, 76).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | невпізнання | невпізнання |
Родовий | невпізнання | невпізнань |
Давальний | невпізнанню | невпізнанням |
Знахідний | невпізнання | невпізнання |
Орудний | невпізнанням | невпізнаннями |
Місцевий | на/у невпізнанні | на/у невпізнаннях |
Кличний | невпізнання | невпізнання |