невгамований
НЕВГАМОВАНИЙ, а, е. Якого не вгамували, не стримали; якого но можна вгамувати, припинити. Невгамовані бджоли хмарами вились над бабою Оришкою, неначе стерегли її (Н.-Лев., IV, 1956, 198); Квітне день за вікном голубий, .. а над полем звитяжного бою невгамований спів солов'я (Гонч., Вибр., 1959, 98).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невгамований | невгамована | невгамоване | невгамовані |
Родовий | невгамованого | невгамованої | невгамованого | невгамованих |
Давальний | невгамованому | невгамованій | невгамованому | невгамованим |
Знахідний | невгамований, невгамованого | невгамовану | невгамоване | невгамовані, невгамованих |
Орудний | невгамованим | невгамованою | невгамованим | невгамованими |
Місцевий | на/у невгамованому, невгамованім | на/у невгамованій | на/у невгамованому, невгамованім | на/у невгамованих |