начавлювати
НАЧАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧАВИТИ, влю, виш; мн. начавлять; док., перех. Видушувати яку-небудь кількість рідини з чогось.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | начавлюю | начавлюємо |
2 особа | начавлюєш | начавлюєте |
3 особа | начавлює | начавлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | начавлюватиму | начавлюватимемо |
2 особа | начавлюватимеш | начавлюватимете |
3 особа | начавлюватиме | начавлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | начавлював | начавлювали |
Жіночий рід | начавлювала | |
Середній рід | начавлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | начавлюймо | |
2 особа | начавлюй | начавлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | начавлюючи | |
Минулий час | начавлювавши |