надлам
НАДЛАМ, у, ч. Те саме, що надлом. Найгостріші суперечності, глибокі психологічні конфлікти Шевченко розв'язував дуже просто, природно, без романтичного нагнітання, без душевного надламу (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 337).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | надлам | надлами |
Родовий | надламу | надламів |
Давальний | надламові, надламу | надламам |
Знахідний | надлам | надлами |
Орудний | надламом | надламами |
Місцевий | на/у надламі | на/у надламах |
Кличний | надламе | надлами |