нагуторити
НАГУТОРИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Наговорити багато чого-небудь.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагуторю | нагуторимо |
2 особа | нагуториш | нагуторите |
3 особа | нагуторить | нагуторять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нагуторив | нагуторили |
Жіночий рід | нагуторила | |
Середній рід | нагуторило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагутормо | |
2 особа | нагутор | нагуторте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | нагуторивши |