нагвинчувати
НАГВИНЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГВИНТИТИ, нчу, нтиш, док., перех. Гвинтячи, надівати на що-небудь. Для вимірювання великих розмірів на штихмас нагвинчують подовжувач і встановлюють в нього вимірювальний стержень (Практ. з машинозн., 1957, 16); - Так ти ж, голубчику, молотком її [гайку] насадив, а не нагвинтив (Панч, II, 1956, 455).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагвинчую | нагвинчуємо |
2 особа | нагвинчуєш | нагвинчуєте |
3 особа | нагвинчує | нагвинчують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагвинчуватиму | нагвинчуватимемо |
2 особа | нагвинчуватимеш | нагвинчуватимете |
3 особа | нагвинчуватиме | нагвинчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нагвинчував | нагвинчували |
Жіночий рід | нагвинчувала | |
Середній рід | нагвинчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагвинчуймо | |
2 особа | нагвинчуй | нагвинчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нагвинчуючи | |
Минулий час | нагвинчувавши |