навивальник
НАВИВАЛЬНИК, а, ч ., спец. Той, хто займається навиванням.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | навивальник | навивальники |
Родовий | навивальника | навивальників |
Давальний | навивальникові, навивальнику | навивальникам |
Знахідний | навивальника | навивальників |
Орудний | навивальником | навивальниками |
Місцевий | на/у навивальнику, навивальникові | на/у навивальниках |
Кличний | навивальнику | навивальники |