млин
МЛИН, а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (Укр.. присл.., 1955, 187); Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (Н.-Лев., І, 1956, 51); За городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (Головко, II, 1957, 18); * У порівн. [Вітровий:] У нього язик, як млин, нікому слова не дасть сказати... (Корн., II, 1955, 214).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | млин | млини |
Родовий | млина | млинів |
Давальний | млинові, млину | млинам |
Знахідний | млин | млини |
Орудний | млином | млинами |
Місцевий | на/у млині | на/у млинах |
Кличний | млине | млини |