локус-контроль
ЛОКУС-КОНТРОЛЬ, -ю, ч. Психологічний чинник, який характеризує той або інший тип особистості. // Якість, що характеризує схильність людини приписувати відповідальність за результати своєї діяльності зовнішнім чинникам (екстернальний, або зовнішній локус-контроль) або власним здібностям і зусиллям (інтернальний, або внутрішній локус-контроль); схильність до зовнішнього локус-контролю проявляється разом з такими рисами, як непевність у своїх можливостях, неврівноваженість, прагнення відкласти реалізацію намірів на невизначений термін, тривожність, підозріливість, конформність та агресивність; люди з внутрішнім локус-контолем впевненіші в собі, послідовні та наполегливі в досягненні поставленої мети, схильні до самоаналізу, вони врівноважені, товариські, доброзичливі та незалежні; локус-контроль – стійка властивість індивіду, яка формується при його соціалізації.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | локус-контроль | локус-контролі |
Родовий | локус-контролю | локус-контролів |
Давальний | локус-контролеві, локус-контролю | локус-контролям |
Знахідний | локус-контроль | локус-контролі |
Орудний | локус-контролем | локус-контролями |
Місцевий | на/у локус-контролі | на/у локус-контролях |
Кличний | локус-контролю | локус-контролі |