здиблюватися
ЗДИБЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗДИБИТИСЯ, иться, док. Підніматися, ставати на диби (про коня). Якісь люди з натовпу хапали коня за вуздечку - кінь здиблювався і бив копитом (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 12); Схарапудився кінь під Яреськом, здибившись, обкрутнув його на місці (Гончар, II, 1959, 48); * Образно. За семафором, тільки набравши розгін, він [поїзд] раптом здибився від вибуху страшної сили (Цюпа, Назустріч.., 1958, 273).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здиблююся | здиблюємося |
2 особа | здиблюєшся | здиблюєтеся |
3 особа | здиблюється | здиблюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здиблюватимуся | здиблюватимемося |
2 особа | здиблюватимешся | здиблюватиметеся |
3 особа | здиблюватиметься | здиблюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | здиблювався | здиблювалися |
Жіночий рід | здиблювалася | |
Середній рід | здиблювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | здиблюймося | |
2 особа | здиблюйся | здиблюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | здиблюючись | |
Минулий час | здиблювавшись |